Да чё сказать, братишки, вот такой атас случай вышел, что аж глаза на лоб полезли! Было это летом, когда всё шло по пиздецкому графику, я усё думал, как бы ЕГЭ не сдавать и покрепче приходить к черту. Но эта история повергла меня в шок – я купил закладки, и замощал голову наркотой, которую вы называете кокаином. У-ху, забыл обо всём на свете, только эти отходы, эти неприятные ощущения, они так сильно меня били! Но, блять, хоть из пизды языком вылизывай, от ЕГЭ уйти нельзя, так что придумал я план, как втащить его с легкостью.
Начало было простым, я встретил своего коллегу, умного гопника, который вроде как действительно знает своё говно. А в голове у него, братва, гашиш – не крепчайший, но и на фиг не плохой. Обменялся с ним парой слов, а потом нашел умную емкость, куда как раз и аккуратненько сложил закладки. Взял это всё к себе и стал ждать подходящего момента, чтобы сделать сенсационный переход в мир глюка и галлюцинаций.
А потом, братишки, наступил тот день, когда нужно было надрачивать мозги над ЕГЭ. Мы шли всей толпой, хмурые героины, которым всем плевать, что там нас ждёт. Только я, шоб не усыпаться, аккуратненько достал из кармана свою емкость, а там, блять, ждут меня закладки: кокос, гашиш и все, что душа пожелает. Подсунул я себе эту гадость, и всё стало, как в сказке. Галлюцинации начались, весь мир размытый, крашеный и порванный, но ЭГЭ, блять, уже забылось.
Чем дольше иду, тем больше эта гадость берёт своё – мозги стали замыленными, как сиськи после бабла, а чувства уплыли в неведомую сторону. Но у меня был план, я знал, что делаю, так что я шел, двигался и нахуй мне было всё!
На экзамене я пришел как после хорошей сессии – глазки красные, похмурый вид, а на душе радость огонь. Но главное, что я не забыл, что там у меня в емкости – мои закладки. Открываю её, достаю пару гашишных сигарет и разводя отводом, предлагаю преподавателю. Он не понял, что это, но улыбается и курит, как блин через палец: "А мне хоть настроение восстановиться после этого говнища".
| Я сажусь за парту, братишки, и начинаю отвечать на вопросы. Но пиздец, мозги какие-то глюки нарисовали! Видимо, нарушает взаимодействие закладок с умным мозгом, но мне было похуй, я не боялся. Отвечал я наперегонки, соревнуясь блять со всеми так, словно у каждого была ещё две руки. Лучше меня, блять, никто на ЕГЭ не отвечает несмотря на эти закладки. |
|
Не знаю, что со мной там происходило, но глупый вопрос меня как следует выбил из колеи. Пиздец, братва, я реально стал воображать, что я нахожусь на сессии в универе, и меня проверяет преподаватель по переделанному матану.
В итоге, братишки, я не только смог не сдать ЕГЭ, но и сам себя прокачал мозгами. Закладки, хоть они и обернулись для меня отходами, всё же помогли достичь цели. Так что не надо здесь никаких ЕГЭ, аптечек и учебников – закладки справятся со всем!
И помните, мужики, наркомания – самая долбаная хуйня, которая может замочить мозги и жизнь. Если вы в этом сильны, то лучше бросайте эту залупу, найдите что-то более полезное для своей жизни. Ну а ЕГЭ – нахуй его, братья! Живите весело и без глюков!
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.